Сайт Українських Націонаістів
Погода


Мирогоща: на перехресті європейських культур

Цю хатину збудували майже сто років тому мирогощанські чехи

Цю хатину збудували майже сто років тому мирогощанські чехи

20.08.2010

Рівне – Тисячі чеських родин у День Незалежності України згадуватимуть землю, якій віддали роки натхненної праці. Осередком чеської культури в Україні стала й Мирогоща – село під Дубном, у якому мирно поряд із українцями та чехами жили поляки і євреї. Історія чеських поселенців Мирогощі детально висвітлена у книзі, котру подарували односельцям до державного свята краєзнавець Марія Солдатюк і письменниця Любов Пшенична.

Марія Солдатюк зацікавилася історією рідного села ще змалку, коли з батьком відвідала Львівський краєзнавчий музей. І побачила в одній із експозицій бивень мамута, віднайдений біля Мирогощі. 

Мирогоща – село легендарне, вважає й авторка близько двадцяти книг Любов Пшенична, котра свого часу відмовила на пропозицію переселитися до Рівного. Каже – не могла покинути не просто мальовничий, а й наповнений глибоким змістом край, розташований між історичним Дубном та Мізоцьким кряжем (його ще тут називають Мирогощанські гори).

«Чим більше я збирала матеріали про Мирогощу, тим більше вражалася, що ми ходимо по дну Сарматського моря, збираємо оті черепашки, якими бавляться діти, зовсім не замислюючись, що тут колись шуміло море і що ще у дольодовиковий період, а пізніше і в післяльодовиковий період тут починало зароджуватись життя, і по оцих саме горах, по Мізоцькому кряжу, уже ходили перші мисливці в пізньому палеоліті. Це було для мене настільки цікаво, настільки привабливо – хотілося все досліджувати... Можливо, таку «заразну» бацилу закинув у мою душу Ігор Свєшніков (видатний український археолог, випускник Дубенської гімназії – авт.) – це в хорошому розумінні. Тому що під час тих археологічних розкопок я зрозуміла, що через дрібні речі можна побачити цілі століття».

Любов Пшенична написала поему про мирогощанську Медунову гору, збирала легенди, вбирала їхні чари. Так поступово захопилася краєзнавством. І з’ясувала, що в Мирогощі був Лев Троцький, який хотів одружитися з донькою місцевого священика Олександрою Шумовською, і що в тій же родині гостював Дмитро Донцов, та що тільки тут існував поштово-пасажирський тракт, і через село проходили Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, саме цим трактом їхали Оноре де Бальзак, Мазепа... 

Від легенд до наукових розвідок

Авторки книги про Мирогощу Марія Солдатюк і Любов Пшенична
Свої дослідження Любов Пшенична розпочала з етимології, намагаючись зібрати гіпотези, чому й коли поселилися тут загадкові мирні гості. Одна із них говорить, що тут свого часу збиралися для нарад давньоруські князі. 

Століттями село-містечко виправдовувало свою назву, бо час від часу сюди навідувалися гості, яким були до вподоби і краєвиди, і гостинні господарі. Чимало хто з них залишався тут назавжди. Так сталося і з волинськими чехами, розповідає інша дослідниця, педагог і краєзнавець Марія Солдатюк. 

Зокрема, у другій половині 19-го століття близько тисячі чеських родин поселилися на Волині на запрошення російського імператора з метою розвитку аграрного сектора, легкої і переробної промисловості. А вже на початку 20-го століття чехи становили близько половини двотисячного населення Мирогощі і органічно доповнили побут і культуру Дубенського краю, згадує Марія Солдатюк у щойно виданій книзі «Мирогоща».

«Не лише в Мирогощу, а й загалом в Україну чехи привезли нові сільськогосподарські культури – цукровий буряк, конюшину – і нові технології обробітку ґрунту, залізний плуг, використання органічних добрив. А в побуті наші люди навчилися в них варити кнедлики, робити печеню зі свинини, гарно прати. Бо чехи кажуть: «Краще дірка, ніж бруд». 

Мирогоща, мала батьківщина українських чехів

Марія Солдатюк вважає, що історія чехів в українській історії вивчена надто мало. «Навіть у таких солідних наукових книжках, як книги Василенка, Грушевського, Субтельного, Крип’якевича, це питання не висвітлене зовсім, – зауважує вона. – Згадується одним реченням про чехів – і все... Нині ж виявилося, що Мирогоща ще й стала центром підпільної чеської організації «Бланік». 

Такі дані пані Марія отримала із Брненського університету в Чехії. Керівником невеликої групи руху Опору чехів під назвою «Бланік» був учитель із Мирогощі, чех Володимир Кноп. Ця організація інформувала чеське та українське населення про події на фронтах, видавала підпільний часопис, лояльно ставилася до УПА, збирала й передавала партизанам інформацію про пересування німецьких військ. А ще чехи, котрі мешкали в сорока волинських селах, зокрема, в Мирогощі, врятували від загибелі близько 130 сусідів-євреїв. 

Священик Федір Шумовський – глава родини з українським та польським корінням, батько відомих далеко за межами України сестер і братів Шумовських. Він мав у Мирогощі парафію, вивчив чеську і сповідав односельців-чехів їхньою рідною мовою, розповідає Любов Пшенична. Згодом Шумовські розсіялися по світах. Серед них – відомий інженер та учень академіка Патона Арсен Шумовський, композитор і вокалістка Олександра Шумовська та педагог Анастасія Шумовська, агрономи й біологи Павло і Петро Шумовські, археолог і африканолог Юрій Шумовський... Атмосфера взаємопроникнення культур, у якій виросли діти отця Шумовського, сприяла їхньому творчому зростанню, переконана Любов Пшенична.

«Якби в якомусь поселенні бодай один із таких знаменитих людей був – про нього, напевне, говорила б уся Україна. А тут усі шестеро – в одній родині. Це такий вузлик на згадку для всіх майбутніх поколінь», – зазначає вона. 

У Мирогощі народилися чеський композитор Кодейшко, меморіальна дошка пам’яті якого відкрита на дубенській Школі мистецтв, а також автор драматичних студій на Львівському телебаченні Віктор Робочек... Окремої розповіді заслуговує історія місцевої рільничої школи, нині – аграрного коледжу, з якого вийшли чимало видатних аграріїв. 

Як вважає Любов Пшенична, творчому розвиткові мирогощанців сприяла доброзичлива атмосфера села з мирною назвою – Мирогоща.

«Це село – колиска для народів, – наголошує співавторка книжки. – Половина була чеська, половина – українська. Ужилися два народи, і від того культура не знецінилась, а стала багатшою. Пізніше туди долучилися українці зі Словаччини та депортовані з Польщі холмщаки. Це багатонаціональне село, разом з тим відоме тим, що тут люди ужилися так мирно і гарно». 

Книга «Мирогоща» видана поки що лише в трьохстах примірниках за сприяння Дубенської райдержадміністрації. Автори гадають, що вона, як і сама Мирогоща, зацікавить не лише українців, а й іноземних туристів, котрі прямуватимуть дорогою Київ – Чоп на Євро-2012, споглядаючи мальовничий Мирогощанський (Мізоцький) кряж.
Наше опитування
Оцініть сайт, створений студентом коледжу

Всього відповідей: 58
Друзі сайту
Наша кнопка
с.Мирогоща Дубенського р-ну
счетчик посещений Яндекс.Метрика